Рекомедації фахівця

Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе,не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим,якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Міфи батьків, щодо участі в вихованні підлітків:  

3) батьки не мають права на помилки;

4) батьки краще за дітей знають, що їм потрібно, розуміють їх ліпше, ніж ті самі себе. Насправді батьки іноді не вміють навіть розмежувати бажання дітей і їх потреби;

5) батьки повинні любити своїх дітей за будь-яких обставин. Насправді духовний зв'язок (любов) існує в будь-яких ситуаціях, але це не означає, що будь-яка поведінка дитини завжди повинна подобатись і заохочуватися. Батьки мають право сердитися на дитину і конструктивно проявляти навіть свої негативні емоції;

6) батьки повинні мати владу над своїми дітьми. Насправді діти впливають не меншою мірою на батьків, аніж вони на них, бо вміють використовувати слабкості батьків. До того ж підлітки стають умілими маніпуляторами через те, що інші способи прояву владності: гроші, уміння, громадські зв'язки - їм поки що недоступні. Діти - особи з вільною волею, вони мають право на вільне волевиявлення, на самовизначення;

7) знання про те, як бути гарними батьками, приходить само по собі. Насправді частіше ми наслідуємо прийоми виховного впливу власних батьків, іноді неефективні і навіть згубні або просто застарілі. Потрібно набувати певних навичок, відмовляючись від стереотипів і неефективних неусвідомлюваних шаблонів.

Останнім часом в засобах масової інформації (телешоу, новини, соціальні мережі) активно обговорюються питання про те, що серед дітей стала широко поширена віртуальна гра: "Біжи або помри!" Суть цієї гри - дитині дається завдання перебігти дорогу якомога ближче перед рухомим транспортом. Також поширюється нова небезпечна гра, в якій діти "купують" свою смерть. За умови завантаження стартового додатку, за дітьми закріплюється людина, яка стежить за виконанням завдань, останнім етапом гри - є суїцид.

Тому рекомендуємо батькам ЗВЕРНУТИ УВАГУ:

1. Підліток не висипається, навіть якщо рано лягає спати - простежте, чи спить він в ранні ранкові години.

2. Малює китів, метеликів, єдинорогів.

3. Учень належить до груп у соціальній мережі, що містять в назві наступне: "Кити пливуть вгору", "Розбуди мене в 4.20", f57, f58, "Тихий дім", "Ріна", "Напока", "Море китів", "50 днів до мого ... "хештеги: домкітів, 150зірок, ff33, d28, хочу у гру .

4. Підліток закрив вільний доступ до своєї сторінки в соціальній мережі «Контакт», заблокував доступ до докладної інформації, в листуванні з друзями (на особистій стіні) з'явились фрази "розбуди мене в 4.20", "я в грі". Найбільшої уваги та швидкого реагування потребує дитина, якщо на стіні з'являються цифри, починаючи від 50 і менше.

5. Переписується в «Вайбері» ( в інш. месенджерах) з незнайомими людьми, які дають дивні розпорядження. Занепокоєння батьків повинні викликати підозрілі хеш-теги: # F53 # f57 # f58 # d28 # морекітов # тіхійдом # хочувігру # млечнийпуть.

Основними причинами скоєння навмисних самоушкоджень дітьми є конфлікти в родині, з друзями чи однокласниками, негаразди в особистому житті на ґрунті нерозділеного кохання чи розставання з коханою людиною, психічна криза особистості яка пов'язана із посереднім оточуючим середовищем. Багато людей мають труднощі перебування у соціумі. 

Підлітки, схильні до самоушкоджень, можуть відчувати депресію, самотність, невпевненість у завтрашньому дні. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вказаними рисами породжує відчуття безвихідності з ситуації конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки навмисних самоушкоджень дитини. 

Поради батькам п'ятикласників

- Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини.

- Обов'язковий прояв батьками інтересу до школи, класу, в якому вчиться дитина, до кожного прожитого нею шкільного дня. Неформальне спілкування зі своєю дитиною після шкільного дня.

- Обов'язкове знайомство з її однокласниками й можливість спілкування дітей після школи.

- Неприпустимість фізичних засобів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо в присутності інших (членів родини, однолітків).

- Врахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Повільні й нетовариські діти набагато довше звикають до класу, швидко втрачають до нього інтерес, якщо відчують з боку дорослих і однолітків насильство, сарказм і жорстокість.

- Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація обгрунтованого контролю за її навчальною діяльністю.

- Заохочення дитини, і не тільки за успіхами у навчанні. Моральне стимулювання досягнень дитини.

- Розвиток самоконтролю, самооцінки й самодостатності дитини. Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик в одній зі своїх книг опублікував правила, які допоможуть батькам підготувати дитину до самостійного життя серед однолітків у школі під час адаптаційного періоду. 

      Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їхньою допомогою готувати дитину до дорослого життя:

• Не віднімай чужого, а своїм ділися.

• Попросили - дай, намагаються відняти - захищай.

• Кличуть грати - іди, не кличуть - запитай дозволу грати разом, це не соромно.

• Грай чесно, не підводь своїх товаришів.

• Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Двічі ні в кого нічого не проси.

• Будь уважним усюди, де потрібно виявити уважність.

• Через оцінки не плач, будь гордим.

• Із вчителями через оцінки не сперечайся й на вчителя за оцінки не ображайся.

• Намагайся все робити вчасно й думати про гарні результати, вони обов'язково в тебе будуть.

• Не зводь наклепів і не наговорюй ні на кого.

• Намагайся бути акуратним.

• Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.

 ПОРАДИ

щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий для них період:

1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його, що даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть , що ви поділяєте й розумієте його почуття.

3. Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.

4. Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його сили. Головне правило роботи з дітьми - не нашкодити.

5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти.

6. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний, як особистість. Кожна людина, незалежно від віку,прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в нього.

8. Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.

Як подолати власну дратівливість?

Виконай поради Е. Карлсберга:

• Спробуй поставити себе на місце іншої людини і поглянути на ситуацію її очима.

• Намагайся з'ясувати ситуацію, не звинувачуючи іншого, а розкажи йому про те, що відчуваєш.

• Будь тактовним, але говори правду (інакше нічого не досягнеш). Дипломатія не заважає, якщо вона не надмірна.

• Не соромся проявити гнів. Коли ж хтось інший, хто гнівається на тебе, не посоромився вибачитися, прояви великодушність.

• Поради з підвищення самоповаги.

Поради з підвищення самоповаги

• Пам'ятай про свої добрі (позитивні) якості, замість того, щоб запам'ятовувати погані.

• У всьому, що ти робиш, намагайся віднайти добре. Привітай себе з цим успіхом.

• Постійно згадуй свої успіхи: дуже легко принижувати себе у кожному конкретному випадку.

• Роби собі приємність, а на залежність не звертай уваги.

• Пробачай собі помилки. Ти можеш ставитися до них суворо, але все ж ти їх припускаєшся. Визнай свою помилку і адекватно компенсуй втрати. Не перекладай провину на інших-це ознака безсилля, слабкості. Так само не перегни палку, звинувачуючи в усьому себе.

• Учись любити своє тіло.

• Дій так, ніби ти найкращий, легкий у спілкуванні, надзвичайно розумний, гідний любові та інших радощів буття, і ти будеш таким.

• Шукай і приймай допомогу, підтримку і пораду, коли в цьому є потреба.

• Стався до себе добре. Твоя самоповага ніколи не зросте, якщо ти не будеш ставитися до себе як слід. Пам'ятай: той, хто любить себе, виглядає краще, має прекрасне здоров'я і добре ставиться до інших.

• Відмовся від переконання, що ти - " безнадійний випадок", " невдаха", якого " ніхто не любить". Коли ж ти так думаєш, то це може справді статися, оскільки ти сам переконуєш у цьому навколишніх.

• Учися слухати без оцінок і порівнянь, оскільки це (оцінки і порівняння) - перешкоди у взаємостосунках.

• Умій сказати "ні". Інколи ти швидко погоджуєшся зробити те, про що тебе прохають, остерігаючись осуду чи гніву з боку інших людей, аби вони оцінювали тебе позитивно.

• Відмовляйся від розмов, бажання помститися, скарг, від усіх непотрібних устремлінь, які підривають твою цілісність і особисту силу.

• Пам'ятай, що ти - недосконалий - і це цілком нормально. Ти - людина, яка може помилятися і виправляти свої помилки.

• Визнай себе таким, яким ти є - унікальним, оригінальним, людяним.

Живи справжнім, і ти матимеш задоволення від життя.

- Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.

- Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим:« Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;

- Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду

- Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дняне повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної переви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час.

- Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.

- Не потрібно заучувати напам'ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.

- Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього

- Займайся самопереконанням, при всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе . Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

• Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.

Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів необхідно:

• Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов'язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.

• Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, зайнятись аеробікою.

• З'їсти морозиво - там є компонент, який покращує настрій.

• З'їсти банан: в ньому є сиротин - гормон щастя.

• Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.

• Необхідно слухати спокійну музику.

• Робити те, що подобається. Хобі - те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

• Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.

• Не зловживати кавою, алкоголем.

• Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів - вони заспокоюють.

• Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.

• Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях - це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

• Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.

• Формули для самозаспокоєння

• Відкинь цю думку.

• Все буде добре.

• Проблема вирішиться.

• Це не варте хвилювання.

• Я зосереджуюся на своєму диханні.

• Я почуваюся здоровою.

• Я абсолютно спокійна.

• Як я могла хвилюватися через дрібниці.

• Думки розважливі. Спокійно обмірковую свої подальші дії.

Тривожна дитина:

• Необхідно завжди підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіху, формувати віру в успіх- підкреслювати будь-які поліпшення, про будь-які внески, розкривати сильні риси учнів.

• Аналізувати минулий успіх, повторювати і закріплювати успіх;

• Робити процес навчання відчутним( наліпки- "Я можу", альбоми досягнень, розповіді про "вчора", "сьогодні", "завтра";

• Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе;

• Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатись помилок, використовувати їх для розвитку( кожен має право на помилку- розповідати про помилки, показувати цінність помилки, як спроби, мінімізувати наслідки від зроблених помилок);

• Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей;

• Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок ін. людей;

• Широко використовувати музику, ігрові прийоми, рольові ігри, позитивно розповідати про себе, про те, що робиш!-( два плюси на один мінус, декларація- "Я зможу!!!",(особливо ті, які несуть успіх для такого учня);більше рухової активності, дихання;

• Оплески!, нагороди і медалі, виставки;

• Ті види діяльності, в яких дитина могла б розкритися і самовизначитися.

Агресивна дитина:

• Пам`ятайте, що заборони та підвищення голосу-самі неефективні засоби у виправленні агресивності;

• Дайте можливість дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультхвилинок, читання вголос, хором;

• Слідкуйте за своєю поведінкою і контролюйте свій гнів, не надаючи йому форму прогнозу та звинувачень;

• Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають, а для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня, щоб перевести активність в конструктивне русло;

• Давати можливість частіше працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися;

• Корисний спосіб змінити поведінку- це піймати дитину на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, щоб зробити добре відношення- звичкою!;

• Введіть штрафні санкції- додаткові дом. завдання і т.д. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки;

• Класні години- про емоції, почуття, методи їх контролювання. 

• Головне, щоб було менше монологів!, але і не акцентуйте увагу на проблемних учнях.

Рекомендації для вчителя

ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»  

підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.

Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу - курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв'язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв'язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.

6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам'ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

Рекомендації

Вправи на зменшення напруження, подолання втоми, щоб заспокоїтися і звільнитися від негативних емоцій

Вправа «Вивільнення дихання». Один із способів, який допоможе «викинути» з голови проблеми та одночасно розслабитись. Забудьте про всі неприємності, просто дозвольте собі це. Ви зможете до них повернутися, коли побажаєте, але немає біди в тому, щоб дати собі передих. Протягом трьох хвилин дихаєте поволі, спокійно і глибоко, можете навіть закрити очі, якщо вам так більше подобається. Якщо хочете, порахуйте до п'яти, поки робите вдих, і до семи, коли видихаєте. Уявіть, що коли ви насолоджуєтеся цим глибоким, неквапливим диханням, всі ваші неприємності і неспокій випаровуються.

Вправа «Повторення». Повторення коротких, простих тверджень (афірмацій) дозволяє впоратись із емоційною напругою, знімає неспокій. Ось декілька прикладів:

- зараз я відчуваю себе краще;

- я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися;

- я можу управляти своїми внутрішніми відчуттями;

- я справлюся з напругою у будь-який момент, коли побажаю;

- життя дуже коротке, щоб витрачати його на всякий неспокій;

- що б не трапилося, постараюся зробити все, від мене залежне, щоб уникнути стресу;

- внутрішньо я відчуваю, що все буде в порядку.

Можете придумати свої твердження. Головне - повторювати їх декілька разів у день.

  Вправа «Заспокійливі слова». За допомогою заспокійливих слів або фраз потік негативних думок можна перервати. Виберіть прості слова, наприклад, «мир», «відпочинок», «спокій», «заспокоїтися», «врівноважений», або фрази типу: «глибоке і ще глибше розслаблення». Закрийте очі і зосередьтесь. Повторюйте слово, фразу вголос або мовчки протягом 60 секунд. Хай думки проносяться у вашій голові, не давайте їм оволодіти вами. Дихайте поволі і глибоко.

Коли ви відчуваєте, що перебільшуєте значення якоїсь проблеми, поставте собі наступні запитання:

- це насправді така велика справа?

- чи піддається в даний момент ризику що-небудь по-справжньому важливе для мене?

- чи дійсно це гірше, ніж те, що було раніше?

- чи здасться мені це таким же важливим за два тижні?

- чи коштує це того, щоб так переживати?

- що може трапитися і чи зможу я справитися з цим?

Отже, більшу частину ситуацій, що викликають стрес, людина здатна вирішити самостійно. Головне зрозуміти та прийняти те, що серйозні зміни - це невід'ємна частина нашого життя. І тільки від нашого сприйняття цих змін залежить - стануть вони для нас стресовими чи нададуть можливості для отримання цінного досвіду.